- вистачати
- —————————————————————————————вистача́тидієслово недоконаного видубезос.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вистачати
Смотреть что такое "вистачати" в других словарях:
вистачати — і вистарча/ти, а/є, недок., ви/старчити, чить, ви/стачити, чу, чиш, док. 1) чого і без додатка, безос.Бути достатнім для чого небудь. 2) перех. і без додатка, заст. Забезпечувати чимсь, давати, постачати щось у достатній кількості … Український тлумачний словник
вистачати — [виестача/тие] а/йеи … Орфоепічний словник української мови
вистачати — вистачити (чого й без додатка, безос. бути достатнім для кого / чого н.), ставати, стати … Словник синонімів української мови
старчити — вистачати (сил) [IV] … Толковый украинский словарь
бракувати — I у/є, недок., безос. Не вистачати, не бути. •• Ті/льки цього/ [ще] бракува/ло! уживається, коли сталося (або може статися) що небудь небажане, неприємне. II у/ю, у/єш, недок., перех. Визнавати незадовільним, низькоякісним. || Відкидати,… … Український тлумачний словник
виставати — I стає/, недок., ви/стати, стане, док., чого і без додатка, безос., заст. Вистачати. II стає/, недок., ви/стати, стане, док., діал. Виступати (у 2, 4 знач.) … Український тлумачний словник
вистарчати — див. вистачати … Український тлумачний словник
вистарчити — див. вистачати … Український тлумачний словник
вистачити — див. вистачати … Український тлумачний словник
діставати — стаю/, стає/ш; наказ. сп. дістава/й; недок., діста/ти, а/ну, а/неш; наказ. сп. діста/нь; док., перех. 1) Брати, витягувати що небудь звідкись. 2) Дотягуючись, досягаючи, доторкатися до чого небудь. 3) Здобувати, відшукувати що небудь, долаючи… … Український тлумачний словник
